«Зачумлені звірі» аналіз та мораль (паспорт твору)
20 квітня 2025 р.•
«Зачумлені звірі» — одна з найвідоміших байок Жана де Лафонтена. У ній засуджуються характерні вади тогочасного суспільства. На прикладі взаємин Лева з іншими звірами Лафонтен показав, як зазвичай складаються стосунки короля (царя) з тими, хто його оточує. Нещирі й улесливі придворні виправдовують будь-які дії короля, оскільки самі є такими ж грішниками, а в усіх бідах завжди звинувачують простих людей.
«Зачумлені звірі» аналіз байки
Автор — Жан де Лафонтен.
Збірка — «Вибрані байки»
Літературний рід — епос
Жанр — байка
Рік публікації — 1678
Тема «Зачумлені звірі» — розповідь про те, як лісові звірі обирали під час чуми «найбільшого» грішника.
Ідея «Зачумлені звірі» — несправедливість суспільства, у якому одним можна все, а іншим — нічого.
Головна думка: у суспільстві панує несправедливість: винним визнають не того, хто справді винен, а того, хто не має влади або багатства.
Лафонтен пише про звірів, але має на увазі людей: «Всі розмовляють у моїх працях, навіть риби, і те, що вони говорять, стосується нас усіх». Отже, важливі для людей істини Лафонтен висловлював не прямо, а за допомогою алегорії.
"Зачумлені звірі" герої
- Лев — цар звірів.
- Вовк — хижак, який з'їв багато овець.
- Ведмідь — з'їв багато пастухів.
- Осел — невинна жертва, яку засудили до смерті.
Сюжет «Зачумлені звірі» скорочено
Під час чуми звірі зібралися, щоб знайти найбільшого грішника, який викликав гнів богів. Лев зізнався, що з'їв багато овець і навіть пастухів, але всі виправдали його, кажучи, що це його право як царя. Вовк і Ведмідь також зізналися в своїх злочинах, але їх теж виправдали. Коли настала черга Осла, він зізнався, що з'їв трохи трави з чужого поля. Всі звірі вирішили, що саме Осел є найбільшим грішником, і засудили його до смерті.
«Зачумлені звірі» мораль байки
«Отак і в нас: є гроші — маєш право,
Немає — то під суд іди».
Отож, мораль байки "Зачумлені звірі" в тому, що судить той, хто має силу. Тому часто карають слабких, а сильні уникають відповідальності.
Байка Лафонтена "Зачумлені звірі" засуджує: лицемірство сильних світу цього, несправедливість суду (невинного осла, який з'їв трохи трави, врешті засуджують до смерті, тоді як справжні злочинці лишаються безкарними); подвійні стандарти (одні й ті самі вчинки оцінюються по-різному залежно від становища в суспільстві).
Коментарі