                                У цій книжці на основі низки прозових та поетичних творів Дж. Р. Р. Толкіна реконструйовано цілісний епос про Берена, сина Барагіра, і Лутієн Тінувіель — смертного й ельфійку, які, за Толкіновим легендаріумом, жили в Першу Епоху світу. Історію їхньої любови та подвигів, здійснених в її ім’я, письменник вважав головним сказанням «Сильмариліону». Першу зав’язь цього сюжету — «Сказання про Лутієн Тінувіель і Берена» — було створено 1917 року, невдовзі після повернення Толкіна з фронтів Першої світової війни та одруження з Едіт Мері Бретт. У сповнених високої поезії óбразах закоханих, які належать до різних світів — людей та ельфів, Дж. Р. Р. Толкін вбачав уособлення себе самого та своєї дружини, і за його заповітом на їхньому надгробку було викарбувано: «Берен» і «Лутієн». Крістофер Толкін, упорядник книжки, присвятив її своїй дружині Бейллі — і в такий спосіб засвідчив вірність батьковій поетичній візії ідеального шлюбу.            

Берен і Лутієн

Книга презентує читачеві найновіший у часі український переклад «Чистилища» (другої частини «Божественної Комедії» Данте) пера Максима Стріхи. Головною метою цього перекладу було відійти від певного «академізму» давнішої версії Євгена Дроб’язка і не лише адекватно відтворити зміст і поетичну форму Дантового шедевра, але й дати читачеві уявлення про живу, не охололу ще «магму» щойно «виліпленої» поетом італійської мови — у поєднанні найрізноманітніших стилів (від найвищого й до низького) і часом навіть у певних хибах щодо сьогоднішньої усталеної літературної норми. Розгорнута передмова розповідає про Данте як співтворця теологічного концепту Чистилища — «тимчасового пекла», де винні, але не загиблі душі спокутують свої гріхи, аби бути допущеними в Небеса. Продовжуючи традицію, покладену у виданому торік «Пеклі», перекладач подає антологію пов’язаних із постаттю Данте українських віршів, написаних упродовж останніх понад півтораста років: від Панька Куліша до Олени О’Лір. Це видання «Чистилища», як і перша частина поеми, ілюстроване мініатюрами з Сієнського кодексу ХV століття, які приписують італійському митцеві Пріамо делла Кверча.

Божественна Комедія. Чистилище

Книга презентує читачеві найновіший у часі український переклад «Пекла» (першої частини «Божественної Комедії» Дайте) пера Максима Стріхи. Головною метою цього перекладу було відійти від певного «академізму» давніших версій: не лише адекватно відтворити зміст і поетичну форму Дантового шедевру, але й дати читачеві уявлення про живу, не охололу ще «магму» щойно витвореної поетом італійської мови — у поєднанні найрізноманітніших стилів (від найвищого й до низького) і часом навіть у певних хибах щодо сьогоднішньої усталеної літературної норми. Водночас ця книга має стати для сучасного читача справжнім путівником у світ великого Дайте. Вона містить докладну передмову, присвячену життю й творчості італійського поета, а також — впливу «Божественної Комедії» на розвиток української літератури. А додана до перекладу антологія пов’язаних із постаттю Дайте українських віршів, написаних упродовж останніх понад півтораста років, наочно демонструє, що Україна була і є частиною культурної Європи.

Божественна комедія. Книга 1. Пекло

Книга презентує читачеві найновіший у часі український переклад «Чистилища» (другої частини «Божественної Комедії» Дайте) пера Максима Стріхи. Головною метою цього перекладу було відійти від певного «академізму» давнішої версії Євгена Дроб’язка і не лише адекватно відтворити зміст і поетичну форму Дантового шедевра, але й дати читачеві уявлення про живу, не охололу ще «магму» щойно «виліпленої» поетом італійської мови — у поєднанні найрізноманітніших стилів (від найвищого й до низького) і часом навіть у певних хибах щодо сьогоднішньої усталеної літературної норми. Розгорнута передмова розповідає про Дайте як співтворця теологічного концепту Чистилища — «тимчасового пекла», де винні, але не загиблі душі спокутують свої гріхи, аби бути допущеними в Небеса. Продовжуючи традицію, покладену у виданому торік «Пеклі», перекладач подає антологію пов’язаних із постаттю Дайте українських віршів, написаних упродовж останніх понад півтораста років: від Панька Куліша до Олени О’Лір. Це видання «Чистилища», як і перша частина поеми, ілюстроване мініатюрами з Сієнського кодексу XV століття, які приписують італійському митцеві Пріамо делла Кверча.

Божественна комедія: Чистилище

Книга презентує читачеві найновіший у часі український переклад «Пекла» (першої частини «Божественної Комедії» Дайте) пера Максима Стріхи. Головною метою цього перекладу було відійти від певного «академізму» давніших версій: не лише адекватно відтворити зміст і поетичну форму Дантового шедевру, але й дати читачеві уявлення про живу, не охололу ще «магму» щойно витвореної поетом італійської мови — у поєднанні найрізноманітніших стилів (від найвищого й до низького) і часом навіть у певних хибах щодо сьогоднішньої усталеної літературної норми. Водночас ця книга має стати для сучасного читача справжнім путівником у світ великого Дайте, Вона містить докладну передмову, присвячену життю й творчості італійського поета, а також — впливу божественної Комедії» на розвиток української літератури. А додана до перекладу антологія пов’язаних із постаттю Дайте українських віршів, написаних упродовж останніх понад півтораста років, наочно демонструє, що Україна була іє частиною культурної Європи.

Божественна комедія: Пекло

Твір, який опублікував син автора — Крістофер Толкін, — описує трагічну долю Туріна та Нієнор, що мусять спокутувати мужність їхніх батькíв. Над ними тяжіє прокляття Морґота — жахлива помста їхньому батькові за небажання скоритися волі Темного Володаря. Сумної розв’язки не уникнути навіть завдяки співчуттю ельфів, власній відвазі чи перемозі над драконом Ґлаурунґом. Утім боротьба, навіть безнадійна, все-таки має сенс — як запорука перемог у майбутніх битвах зі злом, що їх Дж. Р. Р. Толкін описав у інших творах — «Гобіті» та «Володарі Перснів»

Діти Гуріна

                                Єдиний роман німецького поета Фрідріха фон Шіллера. Формально — це, і цілком у романтичному стилі, «фрагмент», але таки завершений твір. Це «сенсаційний роман», у якому опрацьовано теми спіритизму та конспірації. Основна інтрига розгортається довкола таємного товариства, яке прагне здобути вплив на одного престолонаслідника і так визначати політику та життя в тогочасній Європі. Це і готичний роман з елементами драми, і епістолярний твір, і філософський трактат, і авантюрна новела. Попри те, що описані тут події відбуваються наприкінці XVIII століття, твір цей усе ж актуальний як за стилем, так і за змістом, — створений ніби на початку ХХІ століття і розповідає про підвалини сьогоднішньої Європи.            

Духовидець. Із записок графа фон О**

                                Три зразки малої прози славетного британського письменника родом з України. Конрад осмислює власний досвід розлуки з батьківщиною в темах самотності та скитальства, заторкнутих в оповіданнях «Емі Фостер» (1901) і «Завтра» (1902). Це коло тем і сьогодні близьке українському читачеві, оскільки в нашій пам’яті живуть кілька «хвиль» масової еміграції наприкінці ХІХ на початку ХХІ століть. В «Емі Фостер» розказано історію емігранта з Галичини, який починає нове життя в Англії, а «Завтра» — це розповідь про повернення додому блудного сина, якого роками чекає батько, літній моряк. Тим часом у повісті «Фальк» (1901) контрастують, як зазначив свого часу сам автор, «звичайна людська чутливість і прямолінійність чоловіка, більшменш покірного своїм інстинктам», чоловіка, який усе ж чесний зі своєю обраницею.            

Фальк. Емі Фостер. Завтра

Це історія надзвичайної пригоди, яку втнула ватага ґномів, узявшись відшукати своє золото, яке загарбав колись дракон. Мимохіть учасником цієї ризикованої виправи став Більбо Торбин, любитель комфорту і зовсім не амбітний гобіт, котрий, на власний подив, виявив неабияку винахідливість і вправність у ролі зломщика. Сутички з тролями, ґоблінами, ельфами та гігантськими павуками, бесіда з драконом, Смоґом Страхітливим, і навіть присутність на Битві П’ятьох Воїнств — ось лише деякі пригоди, що їх судилося пережити Більбо. Але траплялись і світлі моменти: щира дружба, смачне частування, сміх та пісні. «Гобіт», якого професор Толкін написав для власних дітей, відразу ж по виході у світ здобув палке схвалення. Ця дивовижна історія, цілком самодостатня й вивершена, водночас є преамбулою до «Володаря Перснів».

Гобіт, або Туди і звідти

                                Перша і єдина мальована версія славнозвісного Толкінового «Гобіта» вийшла друком 1990 року і відтоді стала одним із найпопулярніших графічних романів в англомовному світі. Це історія Більбо Торбина, статечного гобіта, любителя затишку, який мимоволі долучився до небезпечної виправи ґномів, коли ті задумали повернути собі власні скарби, загарбані драконом. Врятуватись від тролів, ґоблінів та гігантських павуків, втекти з ельфійських підземель, побесідувати з драконом, Смоґом Страхітливим, — ось лише деякі пригоди нашого Більбо. Але була й радість: запізнати щиру дружбу, навтішатися смачним частуванням, сміхом та піснями. Графічний роман «Гобіт» з віртуозними малюнками Девіда Вензела і текстом Дж. Р. Р. Толкіна у скороченій версії дитячого письменника Чарльза Діксона та у перекладі Олени О’Лір стане чудовим відкриттям для тих, хто вперше знайомиться зі світом Середзем’я, а прихильникам творчості Толкіна подарує радість нової зустрічі з улюбленими героями.            

Астролябія