Володимир Сосюра - Вірші Автора
- Вступ до поеми “Мазепа”
- Іще не скресла крига на Дніпрі…
- Білі акації будуть цвісти
- Весняний сад, квітки барвисті…
- Вода десь точить білий камінь…
- Ганна Йванівна
- Гей, рум’яні мої небокраї…
- До брата
- Коли потяг у даль загуркоче…
- Коли світало
- Літо
- Люблю весну, та хто її не любить…
- Осінь
- Солов’їні далі, далі солов’їні…
- Учитель
- Хлопчик
- Хто в рідному краї тепло здобуває…
- Червона зима
- Шахти, терикони…
- Як я люблю тебе, мій краю вугляний…
- Я пам’ятаю: у забої…
- Так ніхто не кохав. Через тисячі літ…
- Іду я стежкою дзвінкою…
- Сталін
- Облітають квіти, обриває вітер…
- Любіть Україну, як сонце, любіть…
- Любити Вітчизну, любити завжди…
- У кроках мільйонів і крок мій звучить…
- Я — квітка осіння…
- Люблю України коханої небо…
- Ой сніги мої, сніги…
- Вже осені кругом передчуття…
- Айстри задумані, квіти останнії…
- Туди, де в синім неба морі…
- Як не любить той край…
- Бабине літо
- Дівчина
- Маленьким хлопчиком додому…
- Сном блакитним заснули поля…
- Блукає осінь. Безгомінням…
- Я знаю силу слова…
- З дерев опадає убрання…
- Васильки
- Взяла Орися кошеня…
- Зима
- Люблю я море в шумний час прибою…
- Марії
- Марія
- Мені ти приснилась давно…
- Рідна мова
- Сині трави
- У синім безгомінні…
- Це було на острові Цейлоні…
- Чи знаєш ти світання в полі…
- Я Вас любив, а Ви ніколи…
- Я люблю, коли в листя зелене…