Галина Істоміна — керамологиня, мистецтвознавиця. Наукова співробітниця відділу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Кандидатка мистецтвознавства (Декоративне і прикладне мистецтво).

Випускниця Рівненського державного гуманітарного університету кафедри образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва (2001). Закінчила аспірантуру ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України. Кандидатська дисертація «Мистецтво народної кераміки Волині другої половини XIX — XX століть (типологія, стилістика, художні особливості)» захищена у Львівській національній академії мистецтв (2008). 

Авторка близько 50 публікацій у періодичних виданнях і збірниках. Співавторка «Історії декоративного мистецтва України» у 5 томах (ІМФЕ). Авторка монографії: «Мистецтво народної кераміки Волині другої пол. XIX – XX ст.» (2009). 

Співзасновниця Громадської організації «Конгрес українських керамологів». Учасниця міжнародних і всеукраїнських художніх пленерів, симпозіумів кераміки, всеукраїнських виставок. Членкиня журі всеукраїнських мистецьких конкурсів.

Народилася 1959 року, в Мурманській області, у Печензі (Петсамо). Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка. До 2017 року працювала в газеті «Високий Замок» (Львів). Член PEN Ukraine.

Дебютувала 2008 року з романом «Пів’яблука». Авторка вісьмох романів, серед яких «Тамдевін», «Бора», «Найважливіше - наприкінці», «Маріупольський процес» та інші. Авторка збірки короткої прози та п’ятнадцятьох книжок для дітей. Серед яких – серія «36 і 6 котів». Книжки потрапляли до коротких списків національних та міжнародних премій, зокрема Премії міста літератури ЮНЕСКО, Книга року Бі-бі-сі та інших. До міжнародного каталогу «White Ravens». Авторка є лауреаткою перших премій Коронації слова (в номінаціях «романи», «проза для дітей» та «ґранд-коронація слова»). Номінована на Astrid Lindgren Memorial Awards-2024.

Книжки та уривки текстів опубліковані латиською, литовською, грузинською, словацькою, німецькою, англійською, чеською, японською та іншими мовами світу. Твори є також у форматі аудіокнижок і шрифтом Брайля. За романами і дитячими творами авторки самодіяльні і народні театри України ставили вистави.

Галина Качур – сертифікований транзакційний аналітик, член Української та Європейської асоціації транзакційного аналізу.

Поетеса, літературознавець, перекладач. 

За освітою — філологиня-медієвіст, закінчила філологічний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка та аспірантуру цього ж навчального закладу. Захистила дисертацію на тему «Українське низове бароко: поетика стилю і жанру» (2001), авторка низки наукових розвідок про різні жанри школярської літератури XVII–XVIII ст.

Перекладає з польської, російської, білоруської мов. Лауреат міжнародних літературних конкурсів «Гранослов» (1996) і «Привітання життя» ім. Б.-І.Антонича (1996), стипендіат програм «Gaude Polonia» міністра культури Польщі (2003, 2010) та Homines Urbani на Віллі Деціуша у Кракові (2005). Член Асоціації українських письменників та Українського ПЕН-клубу. Живе у Львові, викладає зарубіжну літературу у Львівському національному університеті імені І. Франка.

Літредакторка, драматургиня, доцентка Національного університету «Львівська політехніка». Закінчила Українську академію друкарства за спеціальністю «Видавнича справа та редагування». Кандидатка наук із соціальних комунікацій, авторка понад 40 наукових публікацій. Співпрацює з видавництвами як редакторка-фрілансерка. Володіє англійською, польською та норвезькою.

Стипендіатка The Lane Kirkland Scholarships Program (2021–2022) та The Visegrad Scholarship Program (2024–2025), учасниця Асоціації українських редакторів «АУРА», лекторка Школи творчого та професійного письма «Litosvita», амбасадорка Українсько-скандинавського центру.

Ганна Улюра (нар. 1977, Миколаїв) — українська літературознавиця, кандидат філологічних наук, літературна критикиня. 

Ганна Улюра надзвичайно плідна авторка, у її доробку більш ніж 200 наукових розвідок та 3 монографії. Здавалось би, її стиль письма має бути академічним, ускладненим, адже вона отримала класичну філологічну освіту. На щастя, праці Ганни Улюри зрозумілі та інтригуючі. Завдяки цьому читачі її літературознавчих статей легко вловлюють сенс.

В одному з інтерв’ю Ганна Улюра сказала: «Завжди вважала, що літературна критика — це насправді страшенно інтимна штука». Що цікаво, вона регулярно співпрацює з порталами ЛітАкцент, Litcentr, День та іншими, де лишає рецензії на книги та знайомить читачів з новинками. Таким чином вона спілкується з кожним у своїй особливій, щирій та справді інтимній атмосфері.

Перекладач, видавець, підприємець, аматор фото і поезії. Живе у Львові.

Народилася у 1980 році у Львові. За освітою філолог.

У 2012 переклала та опублікувала романБукерівського лауреата ДіБіСі П’єра «Світло згасло в Країні Див», створила на основі твору проект «Декаданс Бере Своє», який синтезував текст, візуальне мистецтво і музику.

У 2013 році стала мамоюі зараз поєднує творчість звихованням доньки. Захоплюється філософією гедонізму, ефективність чого вбачає укропіткій і наполегливій праці.

Гафса Файзал — американська письменниця фантастичних янґ-едалт романів та дизайнерка, книжкова блогерка, підприємиця.

Народилася 1993 року у Флориді у родині мусульманських іммігрантів зі Шрі-Ланки. Виросла в Каліфорнії. Позиціонує себе як американська мусульманка.

Дівчина здобувала освіту вдома з тринадцяти років. У тому ж віці вона почала розвивати свої дизайнерські навички, а в сімнадцять років Гафса вже заснувала власну компанію веб-дизайну IceyDesigns.

Свій перший роман дівчина написала в сімнадцять років. Свою першу книжку "Unbreathable" вона написала в 2013 році під псевдонімом Гафса Лазіаф. Крім цього роману вона також є авторкою "Blood and Tea Duology" та "The Dark Ascension series: The Wishless Ones". Найбільшу популярність їй принесла серія "Sands of Arawiya Duology".

У лютому 2021 року повідомлялося, що STXtv розробляє телевізійну адаптацію "Ми полюємо на пломінь" з Фейзалом як виконавчим продюсером.

Голлі Рінґланд — австралійська письменниця, авторка світового бестселера «Втрачені квіти Еліс Гарт» казкарка та телеведуча. 

Голлі народилася 5 листопада 1985 року в південно-східному Квінсленді. Деталі про родину письменниці не є широко розповсюдженими, але відомо, що вона виросла в Австралії, що стало важливим фактором, який сформував її погляди та інтереси до природи і культури цієї країни. Рінґланд жила зі своєю матір'ю Коллін, яка працювала шкільною вчителькою. Коли Голлі було дев’ять років, її родина переїхала до Північної Америки, винайнявши будинок у Ванкувері. Вони багато подорожували між національними парками Канади та США протягом двох років. 

Перш ніж стати письменницею, Рінґлан працювала в Австралії на різних посадах, зокрема була офіціанткою, вводила дані, працювала в кол-центрі та на сезонних роботах. Поїхала до Канади за робочою візою у віці 20 років, а після повернення до Австралії влаштувалася на посаду медіаофіцерки в національному парку Улуру-Ката-Тьюта, використовуючи поезію у своїй успішній письмовій заявці на цю вакансію. Пізніше Голлі залишила цю роботу і була змушена втікати з країни, рятуючись від домашнього насилля. Вона використала свої заощадження, щоб переїхати до Великобританії у 2009 році, де здобула ступінь магістра творчого письма в Манчестерському університеті.

Рінґланд написала свій перший роман «Втрачені квіти Еліс Гарт» у Манчестері та опублікувала у 2018 році. Голлі зізнається, що каталізатором для книги став її досвід життя з насильством з боку чоловіків, яке заглушило її амбіції бути письменницею. Роман був тепло прийнятий читачами та критиками завдяки своїй емоційній глибині, складним персонажам і красивим описам австралійської природи. Книгу перекладено понад 30 мовами. У 2019 році вона отримала нагороду Загальна художня книга року на Australian Book Industry Awards. 2023 року роман «Втрачені квіти Еліс Гарт» був адаптований в однойменний мінісеріал Amazon Prime з Сігурні Вівер та Алісією Дебнам-Кері у головних ролях.

Основний стиль творчості Рінґланд — це поєднання сучасної реалістичної прози з елементами магічного реалізму. В її творах часто підіймаються питання родинних відносин, любові, втрат та самовизначення. Однією з характерних рис її творчості є детальні описи природи та глибоке занурення в внутрішній світ персонажів. Важливе місце займає тема емоційного зцілення через природу та її елементи.

У 2019 році візит Голлі до Австралії на свята перетворився на трирічне проживання у країні через обмеження на подорожі під час пандемії COVID-19. Протягом цього часу вона була співведучою телевізійного шоу Back To Nature, яке зосереджувалося на вивченні природи Австралії. Тоді ж Рінґланд написала другий роман «The Seven Skins of Esther Wilding», який продовжує її дослідження теми жінок та їхніх складних відносин з навколишнім світом. Книга, яка є казковим квестом про зниклу сестру, була опублікована у 2022 році та отримала схвальні відгуки критиків.

У 2023 році Рінґленд опублікувала нон-фікшн книгу «The House That Joy Built». У ній розглядаються вісім тем, з якими сама зіткнулася письменниця, зокрема синдром самозванця, прокрастинація та невпевненість у собі, а також обговорюється, як вона справляється з цими страхами та тривогами.

Письменниця активно працює над новими літературними проєктами. Очікується, що вона продовжить розвивати теми, які зачіпають важливі соціальні питання, та експериментувати з новими жанровими формами. На початок 2026 року запланована публікація роману «The World Beneath Her Feet», наприкінці цього ж року вийде ще одна нон-фікшн книга Голлі. Рінґланд також підписала угоду на два романи, які обіцяє видати в 2028 і 2030 роках.

Голлі живе на межі Манчестера, Англія та Золотого узбережжя, Австралія. І там, і там вона дбає про власні сади з австралійськими квітами.